Не така то проста математика – зрозуміти, підходить тобі твій хлопець, чи ні, і хто винен у ваших сварках, і хто кого більше кохає, і чи вірний він тобі, чи будеш ти йому вірна, і чи взагалі залишатись вам разом, чи, може, вже цієї ж хвилини таксі, сльози, “прощавай” і “який же ти *** !!!”
Хтось казав “серце підкаже” я що, як воно не те, щоб тобі підказати щось путнє, а взагалі навіть тебе не слухається ?! І ні їсти , ні спати не хочеться, бо зжирає тебе зсередини невпевненість, невизначеність. Чорт, не знаєш сама, куди дівається твоє кохання, коли він холодний до тебе. Не знаєш, куди ділося його кохання, і чи було воно. Не можеш уявити, що буде далі, бо вже зі словом “майбутнє” не асоціюються ваші щасливі обличчя. Банально, та в твоїй змученій, спустошеній душі не залишилось нічого, крім болю, очікування фіналу і питання “чому?”. Скільки вже було про це написано, скільки сказано і проспівано , та кому стало легше?
Дивно...Ви ще разом. “Сонечко” , “мила”, “сумую”, “Привіт, кохана, вибач, що не відписав...” А ти все розумієш. А тобі болить слово “кохана”. Де воно від нас сховалося, наше кохання? Шукати?...Шукати...
І згадуєш вашу першу зустріч. Яка ти була розгублена. Як зараз. Точно така.
І згадуєш ваше перше побачення. Ти не знала, що людина, що сидить навпроти, забере в тебе сон, заполонить всі твої думки, надіне на тебе блискучі кайдани і ... Раптом, залишить тебе осторонь. А ти така, як і була – вірна йому, любляча...
І згадуєш першу ніч, коли він твоє ім’я шепотів уві сні, так ніжно обіймав, так турботливо поправляв твоє волосся... Немов ти – найцінніша людина на цілому світі. А ти та ж сама, ти зовсім не змінилася...
То чому змінилося його відношення до тебе?
Чому ти не бачиш причин для краху його почуттів?
Чому він не може висловити тобі ці причини?
Ти вже не відчуваєш себе гарною. Душа втратила гармонію. Тобі не подобається твоє волосся, твої губи...а очі...твої очі...вони відштовхують своїм відчаєм навіть саму тебе.
Ти хочеш одного - впевненості! Впевнено сказати “Ми разом”, або так само впевнено: ”Ми не разом” . Чи ти вже так забагато просиш? Питаєш, він відповідає : “ не хочу розставатися”, а у відносинах нічого не міняється. Може він чекає від тебе рішучості? А може досить з тебе. Всі перші кроки здійснювалися тобою. Твоїм коханням. Завжди. Невже ти маєш піти першою?
Господи, невже це кінець? Невже нічого не лишилося ?..Тільки звичка.
Нехай він хоча б на хвилинку відчує те, що відчуваєш ти...Як не хочеться його втрачати.
Як хочеться знову відчути на собі ту несамовиту любов. Побачити вогонь захоплення тобою у його очах. Не дихати у його обіймах. Знати, що він тільки твій, і бути впевненою, що так буде завжди. Але ще більше хочеться знати, чого хоче він, і як зробити його щасливим.
Піти?..............................................................
(c) MonaLiza (взято с infostore.org)
Отредактировано Yeti (2008-01-29 15:30:46)
